Значення гуманістичної парадигми (що це, поняття та визначення)

Що таке гуманістична парадигма:

Гуманістична парадигма - це тенденція, яка підкреслює значення, цінність та гідність людей для підвищення їх активності, свободи та самостійності.

Гуманістична парадигма постає як нова школа, яка потребує зміни ролей у плані виховання, щоб дитина могла вільно створювати афективне навчання.

У психопедагогіці гуманісти сприяють гнучкому та відкритому навчанню, де досвід та клінічна робота психології екстраполюється на освітню сферу. У цьому сенсі цілі навчальних процесів вважаються терапевтичними, тому освіта є терапевтичною діяльністю сама по собі.

Ця парадигма переймає уявлення про екзистенціалізм, коли особистість формується через власний вибір людини як виборного агента.

Своєю чергою, гуманістична парадигма також ґрунтується на феноменології, підкреслюючи роль, яку свідомість людини відіграє у її експериментальній реальності від внутрішнього чи зовнішнього сприйняття, і все це суб'єктивні події.

Автори-попередники гуманістичної парадигми, особливо у галузі психології, визначають три основні аспекти розуміння теорії: особистість, терапевтичні стосунки та змістовне навчання.

Американський психолог Абрахам Маслоу визначає терапевтичні відносини між терапевтом-пацієнтом або викладачем-студентом як мотиваційний зв’язок до навчання та зміну, що виникає із тенденції до самореалізації.

Терапевтичні стосунки Маслоу - це поглиблення його моделі мотивації людини, проілюстрованої як піраміда Маслоу, вершиною якої є самоактуалізація.

З іншого боку, значуще навчання визначено в психотерапевтичній теорії психолога Карла Роджерса в 1961 році, де він констатує, що участь є найефективнішим методом навчання, тому соціальний контекст людини повинен враховуватися.

Характеристика гуманістичної парадигми

Гуманістична парадигма характеризується її застосуванням у галузі освіти для формування здорової, вільної та самостійної людини.

Гуманісти вважають, що основа освітніх рішень повинна відповідати потребам кожної людини. Вони надають особистим знанням стільки ж цінності, скільки і суспільним.

У свою чергу вони враховують розвиток кожної людини, але поважають розвиток інших індивідів у цьому процесі. Навчальна програма, запропонована гуманістичною парадигмою, повинна сприяти створенню відчуття важливості та цінності для всіх осіб, які беруть участь у цьому.

Гуманісти вважають учителя просто іншою людиною, тому їхнє ставлення має бути не директивним, а полегшуючим. Гуманістична парадигма слідує заповідям гуманізму, що народився у XV ст.

Гуманістична парадигма в освіті

Гуманістична парадигма в освіті визнає педагогіку як терапевтичну діяльність, в якій індивід перетворюється на здорову людину.

Гуманісти вважають людину здоровою, коли вона перевершує сприйняття дійсності; він підтримує зростаюче сприйняття себе, інших та природи; має здатність адекватно стикатися з проблемами; Вона автономна, незалежна і стихійна і готова жити тими змінами та наслідками, які їй подає життя.

Американський психолог Карл Роджерс (1902-1987) вважає істотне навчання таким, яке враховує афективні та когнітивні фактори особистості, які завдяки досвіду чи участі в процесі навчання створюють особисту прихильність.

У цьому сенсі гуманістична психопедагогіка пропонує похвалити відповідальність та відданість студента за допомогою, наприклад, досліджень, розробки проектів та навчання однолітків. Крім того, він підкреслює необхідність самооцінки для реального та змістовного залучення.

Навчальні прийоми та методи повинні базуватися на побудові проблем, що сприймаються як реальні, пропорції диференціальних ресурсів, групового досвіду та дидактичних матеріалів, використання контрактів для друку реальної відповідальності у свободі та колективної роботи.

Радикальна гуманістична парадигма

У соціальних науках та соціології радикальна гуманістична парадигма представляє політику як причину особистих проблем. Мета радикальних гуманістів чи совідників - підвищити обізнаність та розуміння проблеми підкореними групами суспільства та змусити їх взяти під контроль послуги через сприяння групам самодопомоги.