Значення когнітивної парадигми (що це таке, поняття та визначення)

Що таке когнітивна парадигма:

Когнітивна парадигма визначається як сукупність теоретичних принципів та дослідницьких програм, пов’язаних із функціонуванням розуму загалом та набуттям знань зокрема.

Когнітивна парадигма виникає як критика поведінкової парадигми з урахуванням історичних змін післявоєнного періоду щодо змін, які входження обчислень породжує у сфері спілкування і, отже, у процесі пізнання.

Також відома як невід'ємна частина когнітивної науки, вона охоплює набір теорій, які прагнуть вивчити психічне представлення процесів знань стосовно навчання та поведінки людини для вирішення проблем.

Він обрамлений в рамках раціоналізму з урахуванням розуму як джерела всіх знань.

Когнітивізм розвивається з початку 20 століття і зосереджується в основному на освіті та осмисленому навчанні. Він виявляється в межах когнітивної науки, яка базується на функціональній аналогії між людським розумом та формами комп'ютерної обробки. Аналогія є функціональною, але не структурною, оскільки вона порівнює системи обробки інформації одного класу через обробку символів.

Цей підхід охоплює лінгвістичну, теоретичну інформацію та навички інформатики, а також інші післявоєнні парадигми, такі як соціокультурна парадигма.

У психології когнітивізм, або його також називають когнітивною психологією, вивчає складність процесів вищого навчання стосовно формування концепції та вирішення проблем.

Когнітивна система, анімована чи штучна, складається з таких елементів: рецептори, рухова система та когнітивні процеси.

У цьому сенсі когнітивні процеси - це ті, що інтерпретують та ідентифікують інформацію, що надсилається приймачами, контролюють дії над виконавцями, керують розподілом пізнавальних ресурсів, таких як пам'ять про дії та переживання.

Когнітивна парадигма в психології

Швейцарський мислитель Жан Піаже (1896-1980) впроваджує концепції акомодації та засвоєння знань за допомогою внутрішніх мотивацій. У своїй психогенетичній теорії він стверджує, що генетична інтерпретація дитини - єдиний спосіб зрозуміти інтелект та його логічні операції, відмовившись від уявлень про простір-час, сприйняття, сталість та геометричні ілюзії.

У свою чергу Піаже визначає у своїй пізнавальній парадигмі чотири фази розвитку побудови людських знань від дитинства до дорослого життя.

Дивіться також:

• Етапи розвитку Піаже Пізнавальне та пізнавальне.

З іншого боку, американський психолог Джером Брунер (1915-2016) впроваджує в свою теорію навчання, що навчання базується на активній обробці інформації відповідно до її індивідуальної організації. Він визначає три ментальні моделі: активізуючу, знакову та символічну.

Американський психолог Девід Аусубель (1918-2008) постулює у своїй теорії значущого вивчення концепцію дидактичного навчання для досягнення навчання. Розглядає поняття змістовного навчання та машинного навчання.

Змістовне навчання використовує наявну в особистості інформацію для зв’язку з власною пізнавальною структурою кожного учня.

З іншого боку, механічне навчання виступає доповнюючим чи одночасним способом, що включає нові знання повторюваним чи запам’ятовуваним способом.

Когнітивно-поведінкова терапія (ЦБТ) - це форма терапії, яка охоплює принципи та методи теорії навчання. Підкреслює важливість когнітивних процесів у розвитку, підтримці та модифікації поведінки. Цей вид терапії вчить суб'єкта зіткнутися зі своїми труднощами, щоб мати більший контроль над своїм життям.

Пізнавальна парадигма в освіті

У педагогічній психології чи освітній психології когнітивна парадигма оцінює пізнавальну компетентність студента до навчання та вирішення проблем.

Для визначення пізнавальної компетентності студента, для створення найбільш відповідної стратегії навчання та вирішення проблем, слід оцінити наступні моменти:

• Основні процеси навчання (процеси уваги, сприйняття, кодування, пам'яті та пошуку інформації). База знань (навички, вміння, концепції, попередні знання). Когнітивні стилі та ознаки (способи навчання). Стратегічні знання (загальні стратегії та конкретні знання).Мекокогнітивні знання (знання через досвід та особисті пізнавальні процеси).

Типи навчання когнітивної парадигми

Для цього психолог Девід Аусубель визначає два типи навчання: навчання, що повторюється або запам'ятовується (поверхнева або механічна обробка), як початковий або посилюючий етап, і значне навчання (глибока обробка) як спосіб включення нової інформації. істотна форма.

У свою чергу, Аусбель визначає основні виміри стратегій викладання або методики викладання для включення нової інформації у когнітивну структуру, яка вже є у студентів.

Прийом навчання

Прийомове навчання використовує машинне навчання для повного вивчення великого обсягу нової інформації, наприклад, вивчення назв країн та таблиць множення.

Навчання відкриттям

Навчання відкриттю включає принцип засвоєння, визначений як процес, в якому нова інформація чи матеріал пов'язані з існуючою інформаційною структурою.

Навчання відкриттям вважається осмисленим навчанням, яке важливо включати в початкові етапи навчання. Зміст стосується понять та принципів навчання, наприклад, процедур, ставлень, норм та цінностей.